Kendo, along with other martial arts, was banned in Japan in 1946 by the occupying powers. This was part of "the removal and exclusion from public life of militaristic and ultra nationalistic persons" in response to the wartime militarisation of martial arts instruction in Japan.

Nauczanie kendo, tak jak i innych sztuk walki, zostało w Japonii zakazane w roku 1946. Było to częścią powojennej walki z postawami militarystycznymi i nacjonalistycznymi, których środowiska do tego okresu skupione były wokół szkół sztuk walki. W roku 1952 zakaz cofnięto, tworząc nowe ogranizacje odpowadzialne za nauczanie sztuk walki - tym razem jednak kładąc nacisk na ich sportowy charakter.

In der Besatzungszeit in Japan wurden durch das japanische Erziehungsministerium die Ausübung der Budō-Disziplinen Karate, Kyūdō, Kendō und Naginata 1945 als Schul- und Universitätssport verboten, weil sie als Erziehungsmittel des Militarismus galten. Im Oktober 1952 wurde der Alljapanischer Kendōverband wieder gegründet.

Обучение кэндо, как и других боевых искусств, было запрещено в Японии в 1946 г. Это было частью послевоенной борьбы против милитаристских и националистических настроений, которые в тот период сосредотачивались вокруг школ боевых искусств. В 1952 году запрет был отменен, позволяя создать новые организации для обучения боевым искусствам - но на этот раз с акцентом на его спортивный характер.

Навчання кендо, як і інших бойових мистецтв, було заборонено в Японії в 1946 році. Це було частиною післявоєнної боротьби проти мілітаристських і націоналістичних настроїв, які в той період зосереджувалися навколо шкіл бойових мистецтв. У 1952 році заборона була скасована, дозволяючи створити нові організації для навчання бойовим мистецтвам - але на цей раз з акцентом на його спортивний характер.